Новини ГУ ДФС
Підприємство виключене з реєстру платників ПДВ. Якщо виявлено помилку в декларації, чи можливо подати уточнюючий розрахунок?
Оскільки суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок для виправлення помилок у раніше поданих ним податкових деклараціях за період, у якому він був платником ПДВ, подати неможливо.
Як визначено п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу, податкова декларація – це, зокрема, документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій).
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
Тобто, обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається тільки на платника ПДВ.
Податок на доходи фізичних осіб: як оподатковувати премію працівнику, нараховану за попередній період?
Премії, які нараховуються працівнику у зв’язку з відносинами трудового найму, включаються до складу заробітної плати і підлягають оподаткуванню за ставкою 18% у тому місяці, в якому здійснено нарахування.
Як визначено п.п. 14.1.48 ст. 14 Податкового кодексу, заробітна плата це - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 ПКУ (п.п. 168.1.1 ст. 168 ПКУ).
Доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій відносяться до фонду додаткової заробітної плати (п. 2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5).
Якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування (п.п. 1.6.2 Інструкції №5).
Отже, премії, які нараховуються у зв’язку з відносинами трудового найму, включаються до складу заробітної плати і підлягають оподаткуванню у тому місяці, в якому здійснені нарахування.
Подана уточнююча декларація: чи нараховувати пеню, якщо з цього податку є переплата?
Пеня нараховується на занижену суму податкового зобов’язання при самостійному виправленні помилок у разі подання уточнюючої декларації (розрахунку) або уточнень у складі звітної (нової звітної) декларації (розрахунку), незалежно від того, що у платника з відповідного податку є переплата.
Відповідно до 54.1 ст. 54 Податкового кодексу, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.
На суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків, пеня нараховується за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі самостійного коригування відповідно до п.п. 39.5.4 ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день (абз. другий п. 129.4 ст.129 ПКУ).
Якщо на дату проведення нарахування грошових зобов’язань при самостійному виправленні помилок після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі самостійного коригування відповідно до п.п. 39.5.4 ст. 39 ПКУ), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, при поданні уточнюючої декларації (розрахунку) або уточнень грошового зобов’язання у складі звітної (нової звітної) декларації (розрахунку), незалежно від того, що у платника обліковуються надміру сплачені суми з відповідного платежу, пеня нараховується на занижену суму податкового зобов’язання за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі самостійного коригування відповідно до п.п. 39.5.4 ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день.
Підприємством – платником єдиного податку 3-ї групи отримано поворотну фінансову допомогу. Чи оподатковувати таку суму?
Доходом юридичної особи платника єдиного податку є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ (п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу).
При цьому, до складу доходу платників єдиного податку 3-ї групи не включаються, зокрема, суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання (п.п. 3 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).
Отже, платник єдиного податку 3-ї групи, який отримує поворотну фінансову допомогу, не враховує її суму у складі доходу за умови, що повертає таку допомогу протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.
Якщо така допомога не повертається протягом 12 календарних місяців, то її сума включається до складу доходу наступного дня після закінчення 12 календарних місяців з дня отримання такої допомоги.
Земельний податок: фізична особа передає земельну ділянку в оренду платнику єдиного податку 4-ї групи. Особливості оподаткування.
Фізичні особи - власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі звільняються від сплати земельного податку за умови передачі таких ділянок в оренду платнику єдиного податку четвертої групи, але тільки земель сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду.
Як визначено п.п. 14.1.72 ст. 14 Податкового кодексу, земельний податок – це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі. Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Водночас статтею 281 ПКУ передбачені пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб.
Так, від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (пункт 281.3 статті 283 ПКУ).
Об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п. 292 1.1 ст. 292 ПКУ).
Отже, громадяни - власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі звільняються від сплати земельного податку тільки за землі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, які передані в оренду платнику єдиного податку 4-ї групи.
Анульовано реєстрацію платника ПДВ: визнання умовного постачання товарів/послуг
Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ, зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах.
Податкові зобов’язання з ПДВ розраховуються виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів (крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону).
Якщо на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, то необхідно не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування.
При цьому, для повторної реєстрації платником ПДВ з метою визначення обсягу оподатковуваних операцій, що встановлений для такої реєстрації, не враховуються обсяги з умовного постачання товарів та необоротних активів.
Зазначена норма передбачена п.184.7 ст.184 Податкового кодексу.
Відповідальність за несвоєчасну сплату авансового внеску підприємцем - платником єдиного податку 1-ї та 2-ї груп
Несплата платником єдиного податку 1-ї та 2-ї груп авансових внесків єдиного податку тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50% ставки єдиного податку, обраної таким платником та нарахування пені.
Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку 1-ї і 2-ї груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ).
Несплата (неперерахування) платником єдиного податку 1-ї та 2-ї груп авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені Податковим кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50% ставки єдиного податку, обраної таким платником (п. 122.1 ст. 122 ПКУ).
У разі несвоєчасної сплати єдиного податку підприємцями 1-ї та 2-ї груп контролюючим органом нараховується пеня.
У зв’язку з розірванням договору підприємству – платнику єдиного податку повернуто аванс. Особливості формування доходу.
Доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.
Отже, якщо зарахування та повернення авансу відбулося в одному звітному періоді та за умови розірвання договору, такі кошти не включаються до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку та не відображаються у податковій декларації.
У разі якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, то необхідно включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення.
Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період.
Зазначена норма передбачена п.п. 2 п. 292.1, п.п. 5 п. 292.11, п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України.
Комунальне підприємство виплачує частину чистого прибутку. Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток
Оскільки базовим податковим періодом для сплати частини чистого прибутку (доходу) є календарний квартал, а розрахунок авансового внеску здійснюється виходячи з об’єкта оподаткування податкового (звітного) року, то авансовий внесок при нарахуванні та сплаті частини чистого прибутку (доходу) за підсумками звітного кварталу, півріччя, трьох кварталів поточного року розраховується зі всієї суми частини чистого прибутку (доходу), що підлягає виплаті.
Але якщо на момент сплати частини чистого прибутку (доходу) за IV квартал подана декларація з податку на прибуток за такий рік та погашені зобов’язання, то авансові внески нараховуються на суму перевищення частини чистого прибутку, що підлягає виплаті за IV квартал звітного року, над значенням об’єкта оподаткування податком на прибуток за такий рік, поділеному на 12 та помноженому на 3, тобто пропорційно кількості місяців, за які виплачується частина чистого прибутку.
Як визначено п.п. 57.1 прим. 1.2 ст. 57 Податкового кодексу, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток (крім певних випадків).
Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.
Якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди.
Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади.
Частина чистого прибутку (доходу) сплачується наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності, тобто базовим податковим (звітним) періодом є календарний квартал (п. 2 «Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями», затвердженого постановою КМУ від 23.02.2011 № 138).
Отже, для комунального підприємства, що сплачує частину чистого прибутку (доходу) за підсумками звітного кварталу, півріччя, трьох кварталів поточного року, авансовий внесок розраховується зі всієї суми, що підлягає виплаті. Якщо при сплаті частини чистого прибутку за IV квартал подана декларація з податку на прибуток за рік та погашені зобов’язання, то авансові внески нараховуються на суму перевищення частини чистого прибутку за IV квартал, над об’єктом оподаткування податком на прибуток за такий рік пропорційно кількості місяців, за які виплачується частина чистого прибутку.
Обов’язкова реєстрація платником ПДВ: штрафи за неподання реєстраційної заяви
Під обов'язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ).
До оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ (20%), ставкою 7%, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.
Для здійснення реєстрації платником ПДВ особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн. грн., повинна подати до фіскального органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою N 1-ПДВ.
Отже, у разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява за формою № 1-ПДВ подається до фіскального органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше перевищено граничний обсяг оподатковуваних операцій.
Якщо така особа не подала до фіскального органу реєстраційну заяву, вона несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Якщо особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, не подала своєчасно заяву та, відповідно, не зареєструвалася як платник ПДВ, фіскальний орган самостійно за результатами проведення документальної перевірки визначає суму податкового зобов’язання з ПДВ без врахування сум податку, нарахованих під час придбання товарів/послуг, та застосовує штраф у розмірі 25% (50% - при повторному порушенні) суми такого зобов’язання.
Зазначена норма визначена ст. 123; п. 181.1 ст. 181; п. 183.2 та п. 183.10 ст. 183 Податкового кодексу України.
ГУ ДФС у Запорізькій області
