A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Гірсівська громада
припинила діяльність, увійшла до складу Олександрівської громади

Новини ГУДФС

Дата: 11.11.2019 10:51
Кількість переглядів: 185

Кому надано право повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом

Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають:

- чинні сертифікати (наприклад до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів);

- незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

- особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим;

Для початку використання нового передового сервісу необхідно завантажити та встановити актуальну версію безкоштовного програмного забезпечення "ІІТ Користувач ЦСК-1".

Клієнти Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС можуть переглянути Відеоінструкцію по повторному (дистанційному) формуванню сертифікатів за електронним запитом.

Також детальний опис по роботі нового сервісу, та перелік можливих помилок розміщено у відповідних розділах Настанови користувача.


Надання платником ПДВ фінансової допомоги. Чи нараховувати податкове зобов’язання?

Оскільки операція з надання платником ПДВ поворотної/безповоротної фінансової допомоги не визначається як операція з постачання товарів/послуг, то на таку операцію ПДВ не нараховується.

Відповідно до п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п 14.1.191 ст 14 ПКУ).

Оскільки операція з надання/отримання платником ПДВ поворотної/безповоротної фінансової допомоги не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.

 

Електронні сервіси ДПС

ПДВ: інформація про залишок коштів на електронному рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ

В приватній частині Електронного кабінету в меню «Система електронного адміністрування ПДВ» платник ПДВ має доступ до інформації з системи електронного адміністрування ПДВ, а саме: реєстру операцій, реєстру транзакцій, інформації про суму перевищення.

За допомогою опції «Реєстр транзакцій» користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій, пов’язаних з електронним рахунком у системі електронного адміністрування ПДВ, в тому числі інформацію про тип транзакції (зарахування коштів, списання коштів тощо), загальну суму поповнення електронного рахунку, списання коштів з електронного рахунку, суму всіх кредитових оборотів по електронному рахунку, заборгованість, актуальний залишок коштів на електронному рахунку.

Також на запит платника ПДВ йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.

Отже, інформацію щодо залишку коштів на електронному рахунку платник ПДВ може отримати:

- через Електронний кабінет/меню «Система електронного адміністрування ПДВ»/опція «Реєстр транзакцій»,

- а також шляхом подання, за допомогою програмного забезпечення для подання податкової звітності в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку, сервісного запиту J1302301/F1302301 «Запит щодо отримання реквізитів електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку» та отримати у відповідь витяг J1402301/F402301 «Витяг про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку».

Вхід до інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

 

Підстави відмови у видачі кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів

Рішення про відмову у наданні кваліфікованих сертифікатів електронного підпису чи печатки адміністратор реєстрації приймає у разі:

– відсутності документів, необхідних для ідентифікації та реєстрації;

– відсутності у заявника/відповідальної особи документів, які засвідчують її особу та повноваження;

– подання неналежно засвідчених копій документів;

– подання документів/копій документів, які мають підчистки, дописки, закреслені слова, інші незастережні виправлення, написи олівцем або мають пошкодження, внаслідок чого їх текст (фото) неможливо прочитати (розпізнати);

– невідповідності даних, що визначені в поданих документах, фактичним даним заявника;

– ненадання контактного номеру телефону та діючої електронної адреси;

– ненадання запитів на формування кваліфікованих сертифікатів заявником або відповідальною особою (для установ);

– відсутності захищених носіїв особистих ключів для генерації особистих ключів у заявника на момент реєстрації;

– з інших обґрунтованих підстав.

У разі відмови в реєстрації, на вимогу заявника, один примірник реєстраційної картки з додатками та позначкою адміністратора реєстрації про відмову із зазначенням підстав повертається заявнику, а другий з такою ж позначкою залишається у ВПР. Додатково, адміністратор реєстрації може долучити копію документу, на підставі якого було відмовлено у реєстрації

Зазначена норма передбачена п. 5.3 Витягу з Регламенту роботи
Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг
Інформаційно-довідкового департаменту ДПС
  (http://acskidd.gov.ua/reglament).

 

 

Які дії у разі втрати особистого ключа або пароля до нього?

Особистий ключ кваліфікованого електронного підпису чи печатки має жорстко визначену назву – «Key-6.dat». Пароль до кваліфікованого електронного підпису чи печатки відновленню не підлягає, оскільки він відомий тільки користувачу.

У разі втрати, пошкодження особистого ключа чи втрати паролю до нього, необхідно звернутись до представництва Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДФС, в якому  було отримано електронні довірчі послуги (ЕДП).

При цьому необхідно подати заяву на зміну статусу кваліфікованого сертифіката та новий комплект реєстраційних документів для отримання нових кваліфікованих сертифікатів відкритого ключа.

Заява про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа розміщена на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС за посиланням http://acskidd.gov.ua/blokuvannya.

 

Отримання електронних довірчих послуг

На офіційному інформаційному ресурсі acskidd.gov.ua  Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач) опубліковано Регламент Надавача, який набрав чинність з 01.08.2019.

Також наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДПС від 26.09.2019 № 30 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг» затверджено Договір про надання електронних довірчих послуг та нові форми реєстраційних документів.

Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів можливо у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» на інформаційному ресурсі acskidd.gov.ua.

Клієнти Надавача зможуть отримати електронні довірчі послуги від Надавача на звичайні носії та захищені носії ключової інформації.

Право платників податків на розстрочення та відстрочення податкового боргу

Платник податків має право звернутися до податкового органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу (п. 100.2 ст. 100 Податкового кодексу).

Податкові органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (п.п. 20.1.29  ст. 20 ПКУ).

Підставою для розстрочення/відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається КМУ, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення/відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п. 100.4, п.100.5 ст. 100 ПКУ).

Згідно з п. 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Отже, податкові органи мають право надавати відстрочення та розстрочення податкового боргу на підставі заяви платника податків, прийнятого контролюючим органом відповідного рішення та укладеного договору про розстрочення (відстрочення) податкового боргу.

Крім того, відповідно до п. 65 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово (до 01 січня 2020 року) контролюючий орган за заявою платника податку надає розстрочення сплати ПДВ на термін, зазначений у заяві платника податку, але не більше 24 календарних місяців, без нарахування процентів, пені та штрафів, визначених ПКУ, при ввезенні на митну територію України з поміщенням в митний режим імпорту обладнання та комплектуючих, що класифікується за визначеними у п. 65 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ товарними підкатегоріями згідно з УКТ ЗЕД.


 

Зміни в законодавстві:

За порушення порядку реєстрації акцизних накладних, складених з 1 липня по 30 листопада 2019 року, штрафи  не застосовуються

Законом України від 20.09.2019 № 129-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг" (опублікований 19.10.2019 в газеті «Голос України» № 200)  внесено, зокрема, зміни до п. 25 підрозд. 5 розд. ХХ Податкового кодексу, щодо застосування штрафних санкцій за порушення порядку реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних та реєстрації акцизних складів.

Так, норми п. 120-2.1 – 120-2.3 ст. 120-2 Податкового кодексу не застосовуються до акцизних накладних/розрахунків коригування, які платник зобов'язаний скласти з 1 липня по 30 листопада 2019 року.

Тобто штрафи за порушення порядку реєстрації акцизних накладних і розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ст. 120-2 ПКУ) не застосовуються до акцизних накладних / розрахунків коригування, які платник зобов'язаний скласти з 1 липня по 30 листопада 2019 року.

Крім того, Законом  від 20.09.2019  № 129-IX визначено, що штрафи за відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу (п. 128-1.2 ст. 128-1 ПКУ) застосовуються з 1 жовтня 2019 року.

Штрафи за незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового (п. 128-1.3 ст. 128-1 ПКУ) застосовуються  з 1 січня 2020 року.

 

Зміни в законодавстві:

З 1 січня 2021 року запроваджується подання єдиної звітності з єдиного внеску і податку на доходи фізичних осіб

В офіційному виданні «Голос України» 25.09.2019 № 183 опубліковані:

- Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб" від 19.09.2019 N 115-IX;

- Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб"  від 19.09.2019  № 116-IX.

Закони № 115 та 116  набирають чинності з 1 січня 2021 року. Кабінету Міністрів України до 1 січня 2021 року привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цими Законами.

Змінами передбачено, що:

- платник єдиного внеску має право подавати звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України;

- платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені Податковим кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу;

- фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 статті 49 цього Податкового кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону;

- платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників;

- платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

 

До уваги платників податків!

Заява на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені: що обов’язково зазначається?

 

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 Податкового кодексу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).

Наказом МФУ від 11.02.2019 №60 "Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені" визначено порядок подання заяви на повернення цих сум, який  вступає в дію 01.11.2019 року.

Так, платник податків у заяві обов'язково зазначає:

- назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу;

- суму;

- дату сплати;

- реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства);

- напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються.

- додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

Отже, для повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) платнику податків необхідно подати заяву у довільній формі до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

З 01 листопада 2019 року платники податків можуть подавати заяви про повернення у приватній частині Сервісу "Електронний кабінет" через "Єдине вікно подання електронної звітності".

 

 

 

 

 

ГУ  ДПС у Запорізькій області


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь