Новини від ГУ ДФС
Підприємець – платник єдиного податку здійснює діяльність, що не внесена в Реєстр платників єдиного податку. Які наслідки?
В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться дані, зокрема, про види діяльності фізичних осіб-підприємців.
До реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема, види господарської діяльності.
Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Отже, підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати, в межах підприємницької діяльності, види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.
Підприємець-платник єдиного податку, який здійснює види діяльності, не зазначені в його облікових даних та в реєстрі платників єдиного податку, зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів (загальна система оподаткування) з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалися види діяльності, які не зазначені в його облікових даних та реєстрі платників єдиного податку.
У разі якщо підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом для платників податку - фізичних осіб.
Зазначена норма передбачена п.177.6 ст.177; п. 299.7 ст. 299; п.п. 7 п.п. 298.2.3 ст. 298 Податкового кодексу.
Коли новостворений платник єдиного податку 3-ї групи може стати платником ПДВ?
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для 3-ї групи, яка не передбачає сплату ПДВ, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
У разі зміни ставки єдиного податку реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ.
Таким чином, новостворена юридична особа може обрати ставку єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (третя група – 3%), лише після здійснення реєстрації платником податку на додану вартість.
Тобто новостворена юридична особа може зареєструватися з дня державної реєстрації як платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 % та не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного кварталу подати заяву про перехід на сплату єдиного податку за ставкою 3 % (для третьої групи) та подати заяву на реєстрацію платником податку на додану вартість.
Зазначена норма передбачена абз. другим п. 183.4 ст. 183; п.п. 4 п. 293.8 ст. 293, абз. другим п.п. 298.1.2 ст. 298 Податкового кодексу України.
Підприємцю на загальній системі оподаткування кредитор списує заборгованість. Які наслідки?
Якщо кредитором списується заборгованість підприємцю на загальній системі оподаткування, то сума списаної заборгованості включається до складу загального оподатковуваного доходу такого підприємця та оподатковується на загальних підставах за ставкою 18%.
Об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб підприємців, що застосовують загальну систему оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
У графі 2 «Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності або незалежної професійної діяльності» Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть підприємці на загальній системі оподаткування, відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Кредитор – це юридична або фізична особа, яка має підтверджені у встановленому порядку вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
Кредиторська заборгованість - це заборгованість платника податку перед іншими суб’єктами господарювання за отримані товари (роботи, послуги).
Отже, якщо кредитором списується заборгованість, то сума списаної заборгованості включається до складу загального оподатковуваного доходу підприємця.
Зазначена норма передбачена п.14.1.95. ст. 14, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу та п.п. 6.2 «Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність», затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 16.09.13 № 481.
Внесок засновника до статутного фонду. Що необхідно знати про оподаткування?
Суми доходу у вигляді майнового і немайнового внеску до статутного фонду юридичної особи - емітента корпоративних прав в обмін на такі права не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи.
Крім того, від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV Податкового кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 ст. 165 ПКУ.
Отже, сума майнового внеску фізичної особи до статутного капіталу юридичної особи - резидента не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
При цьому підприємство - емітент корпоративних прав є податковим агентом в частині повідомлення органів ДФС про такі доходи і зобов'язано відобразити такі суми у формі № 1ДФ з ознакою " 178".
Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться фізичною особою самостійно, окремо від інших доходів і витрат.
Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм пп. 170.2.4 - 170.2.6 (крім операцій з деривативами).
Звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого засновник зобов'язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій відображає загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.
Інвестиційний прибуток оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.
Отже, дохід, отриманий фізичною особою внаслідок виходу з числа засновників підприємства, включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інвестиційний прибуток та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором. При цьому вказаний дохід не є базою нарахування єдиного внеску.
Зазначена норма передбачена п.п. 165.1.44 ст. 165, п.п. 170.2.1, п.п. 170.2.2 ст. 170, п.п. 1.7 п. 16 1 підр. 10 розд. XX Податкового кодексу України.
Підприємець зареєструвався платником єдиного податку 3-ї групи. Як сплачувати єдиний соціальний внесок у місяці реєстрації?
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для 3-ї групи, яка не передбачає сплату ПДВ, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Для підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (в 2019 році – 918, 06 грн.)
Отже, для новостворених суб’єктів господарювання, які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування 3-ї групи, перший звітний період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.
При цьому, база нарахування єдиного внеску за цей місяць визначається у розмірі, визначеному такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (в 2019 році – 918 грн. 06 коп.).
Зазначена норма визначена п.п. 298.1.2 ст. 298 Податкового кодексу та п. 3 частини першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Безоплатні путівки від роботодавця: все про оподаткування
До складу доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника належить, зокрема, вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем - платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року.
Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
Від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 ст. 165 Кодексу.
Отже, звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором безоплатна або із знижкою (у розмірі такої знижки) путівка на відпочинок, оздоровлення та лікування, яка надається:
- роботодавцем - платником податку на прибуток підприємств,
- платнику податку - працівнику та/або членам його сім'ї першого ступеня споріднення,
- на території України,
- один раз на календарний рік,
- вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року (у 2019 році – 20865 грн.).
Частиною сьомою ст. 7 Закону України від 08.07.10 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що Перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України.
До Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, що затверджено постановою КМУ від 22.12.10 № 1170, не включено вартість вищезазначених путівок.
Отже, вартість зазначених путівок є базою нарахування єдиного внеску.
Якщо платник податку на прибуток обліковує податкові різниці, то необхідно враховувати, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму повної або часткової компенсації один раз на календарний рік вартості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років роботодавцем, який є платником податку на прибуток, якщо така компенсація відповідно до Податкового кодексу України не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи - платника податку на доходи фізичних осіб.
Зазначена норма визначена п.п. 14.1.263 ст. 14; п.п. 140.5.10 ст. 140, п.п. 165.1.35 ст. 165, п.п. 1.7 п. 16 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України.
Єдиний соціальний внесок: на що звернути увагу підприємцю - платнику єдиного податку?
Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є, зокрема, підприємці - платники єдиного податку.
Для підприємців - платників єдиного податку єдиний соціальний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску.
При цьому сума єдиного соціального внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (у 2019 році – 918 грн. 06 коп (4173 грн х 22%)).
Отже, базою нарахування єдиного соціального внеску для підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп за себе є сума, визначена такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та не менше розміру мінімального страхового внеску (у 2019 році – 918 грн. 06 коп.).
Єдиний соціальний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Тобто, підприємці - платники єдиного податку сплачують єдиний соціальний внесок за періоди, в яких вони були платниками єдиного податку, незалежно від того, отримували вони дохід у цей період чи ні.
Виключенням є підприємці, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Такі особи можуть бути платниками ЄВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Підприємці – платники єдиного податку сплачують ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.
Отже, граничний термін сплати ЄСВ для підприємців – платників єдиного податку – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.
Також вони можуть сплачувати ЄСВ у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. Суми ЄСВ, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються при остаточному розрахунку, який здійснюється за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.
У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
Зазначена норма передбачена п. 4 частини першої ст. 4, п. 3 частини першої ст. 7, абз. третій частини восьмої ст. 9, ст 25 Закону України від 08.07.10 № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".
Рентна плата за спеціальне використання води: чи є платниками вторинні водокористувачі?
Сплачувати рентну плати за спеціальне використання води повинен суб'єкт господарювання, що належить до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом її забору з водних об'єктів.
Вторинні водокористувачі не є платниками рентної плати за спеціальне використання води і не повинні подавати звітність та сплачувати зобов’язання, а також надавати листи про відсутність об’єкту оподаткування з рентної плати за спеціальне використання води.
Обгрунтуємо цю норму.
Як визначено п. 255.1, п. 255.2 ст. 255 Податкового кодексу платниками рентної плати за спеціальне використання води є:
- первинні водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів;
- суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Не є платниками рентної плати за спеціальне використання води водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку.
Під терміном "санітарно-гігієнічні потреби" слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.
Отже, вторинні водокористувачі не є платниками рентної плати за спеціальне використання води.
Зазначена норма передбачена п. 255.1, п. 255.2 ст. 255 Податкового кодексу.
Сплата єдиного соціального внеску: що необхідно знати підприємцю
Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) є приватні підприємці.
Підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.
Обчислення єдиного внеску за календарний рік здійснюється до 10 лютого наступного року на підставі даних річної податкової декларації.
Платники формують та подають Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом.
Термін сплати зобов’язань, визначених фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування, у Звіті настає в день подання такого Звіту, відповідно єдиний внесок необхідно сплатити до дати його подання включно.
Базою нарахування ЄСВ є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий. До зазначеної суми з урахування максимальної величини бази нарахування ЄВ застосовується ставка у розмірі 22%.
У разі якщо платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, то такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ.
При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (в 2019 році – 918,06 грн.).
Отже, суми ЄСВ, сплачені протягом року (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня звітного року, та до 20 січня року, наступного за звітним роком) враховуються підприємцями на загальній системі оподаткування при остаточному розрахунку, який здійснюється ними за календарний рік до 10 лютого наступного року, згідно з даними, зазначеними у Податковій декларації про майновий стан і доходи, що формуються на підставі даних Книги обліку доходів та витрат, форма якої затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481.
При цьому, Законом «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464 визначено чіткі умови щодо сплати ЄСВ у розмірі не меншому за розмір мінімального страхового внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ для підприємця на загальній системі оподаткування за кожен місяць такого кварталу.
Зазначена норма передбачена п. 4 частини першої ст. 4, абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону України від 08.07. 2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
ПДВ:
Після спливу терміну позовної давності списується кредиторська заборгованість за отриманим, але не оплаченим товаром. Як обліковувати?
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг (п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу).
Датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів /послуг. (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).
Заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, визнається безнадійною заборгованістю (п.п. 14.1.11 а) ст.14 ПКУ).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки (1095 днів).
Сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою (п.п. 14.1.257 ст. 14 ПКУ).
Отже, товари/послуги, які отримані платником ПДВ та не оплачені протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, оскільки відсутній факт їх придбання, як це передбачено у п. 198.3 ст. 198 ПКУ, а тому право на податковий кредит відсутнє.
Таким чином, якщо платник ПДВ при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної сформував податковий кредит, але такі товари/послуги не були оплачені протягом терміну позовної давності, то в податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику необхідно відкоригувати суму податкового кредиту на підставі бухгалтерської довідки.
Коригування податкового кредиту у разі списання кредиторської заборгованості відображається у рядку 14 розділу ІІ податкової декларації з ПДВ з обов’язковим поданням додатка 1 до декларації.
У додатку 1 таблиці 2: - у графі 2 – зазначається індивідуальний податковий номер постачальника; у графі 3.1 – дата складення бухгалтерської довідки; в графі 4 – обсяг постачання (без ПДВ); у графі 5 – сума ПДВ нарахована за ставкою 20%.
ГУ ДФС у Запорізькій області
