Нововведення Кодексу України з процедур банкрутства
Нововведення Кодексу України з процедур банкрутства
21 жовтня 2019 року почав діяти новий Кодекс з процедур банкрутства.
Позитивний момент, пов'язаний із прийняттям Кодексу з процедур банкрутства це скорочення судових процедур і строків. Тепер, відповідно до статті 6 Кодексу щодо боржника - юридичної особи застосовуються тільки три судові процедури: розпорядження майном боржника, санація боржника, ліквідація банкрута.
У Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343, який діяв до 21 жовтня 2019 року, процедур були чотири, але процедура мирової угоди (стаття 7) тепер буде скасована.
Для кожної з трьох процедур Кодекс з процедур банкрутства установлює максимальні строки, і ці строки не підлягають продовженню, а провадження у справі про банкрутство тепер не може бути припинене (частина 17 статті 39 Кодексу з процедур банкрутства).
Ініціація процедури банкрутства у зв'язку з уведенням Кодексу з процедур банкрутства значно спрощується. Якщо згідно із Законом № 2343 для подання кредитором заяви до суду про відкриття провадження у справі про банкрутство необхідно було виконати ряд умов (до суду можна було звернутися, якщо сума безперечних вимог кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становить не менше 300 мінімальних заробітних платні і ці вимоги не задоволені протягом трьох місяців – стаття 10 Закону № 2343). А ось Кодекс з процедур банкрутства такої вимоги не висуває. У статті 8 Кодексу просто сказано, без будь-яких умов, що право на звернення до суду із заявою про відкриття провадження в справі про банкрутство має боржник, кредитор. Правда, тепер, відповідно до частини 2 статті 34 Кодексу з процедур банкрутства, подаючи заяву про відкриття провадження потрібно крім сплати судового збору авансувати винагороду арбітражному керівникові в сумі 3 мінімальних заробітних платні за три місяці виконання повноважень.
Ще одна новина, що вводиться Кодексом з процедур банкрутства: процедури щодо відновлення платоспроможності стосовно фізичних осіб. Причому, якщо Закон № 2343 передбачав можливість порушення справи про банкрутство тільки стосовно фізичних осіб у зв'язку з їх підприємницькою діяльністю (стаття 90 Закону № 2343), то тепер відкриття судового провадження у справі про банкрутство можливе і стосовно фізичних осіб, які не є підприємцями. Темі відновлення платоспроможності фізичних осіб присвячена в Кодексі ціла книга (книга четверта, статті 113–137). Відповідно до статті 135 Кодексу з процедур банкрутства, якщо фізична особа буде визнана судом банкрутом, то для цієї особи настають такі наслідки: протягом 5 років після визнання банкрутом фізична особа зобов'язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поручництва або договорів застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності інші сторони таких договорів; протягом 3 років після визнання банкрутом фізична особа не може вважатися такою, що має бездоганну ділову репутацію. А це означає, що протягом цього строку банкрут не має права займатися деякими видами діяльності.
Головний спеціаліст відділу з питань
банкрутства Головного територіального
управління юстиції у Запорізькій області О.О.Курінна
