A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Гірсівська громада
Запорізька область, Приазовський район

Новини від ГУ ДФС

Дата: 26.12.2019 16:08
Кількість переглядів: 72

Увага!

З  03 січня 2020 року діятимуть нові рахунки для сплати ЄСВ

  

Із 03 січня 2020 року функціонуватимуть нові рахунки для сплати ЄСВ, відкриті на балансі центрального апарату Казначейства України (МФО 899998), за стандартом IBAN.

Перелік рахунків за балансовим рахунком 3556 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування», які починають діяти з 03 січня 2020 року розміщено на сайті  ГУ ДПС у  Запорізькій області в розділі «Бюджетні рахунки» за посиланням: https://zp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

 

До уваги платників державних дивідендів!

Внесено зміни до розміру базового нормативу відрахування частки прибутку

 

Постановою КМУ № 1015 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 04.12.2019 вносяться зміни:

- до п.1 «Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) держаними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями», затвердженому постановою КМУ від 23.02.2011№ 138 ;

- до п.1 Постанови КМУ від 24.04.2019 № 364 "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави". 

Постанову  Кабміну №1015  опубліковано на урядовому порталі за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-ta-viznannya-takimi-shcho-vtratili-chinnist-deyakih-postanov-kabinetu-ministriv-ukrayini-1015041219.

З урахуванням змін, частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), починаючи з 1 січня 2019 року у розмірі 90 відсотків.

Для приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго", акціонерних товариств "Українська залізниця" та "Об'єднана гірничо-хімічна компанія"  базовий норматив відрахування частки прибутку визначається у розмірі 90 відсотків.

Для публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", базовий норматив залишається у розмірі 30 відсотків.

До уваги платників ПДВ 

З 01.01.2020 року – нові вимоги до складання податкових накладних за щоденними підсумками

 

З 01.01.2020 року згідно з наказом МФУ від 17.09.2018 № 763 змінюється порядок заповнення податкової накладної за щоденними підсумками операцій.

На сьогодні (до 01.01.2020)  платник ПДВ в податковій накладній, яку складає за щоденними підсумками операцій, в графі "Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця" згруповує товари/послуги за групами, що відповідають певному коду товару згідно з УКТ ЗЕД / коду послуги згідно з ДКПП. Причому графи 4, 5, 6 та 7 податкової накладної можна не заповнювати.

У податкових накладних за щоденними підсумками операцій, які платник ПДВ буде складати з 01.01.2020 року, показники табличної частини розділу Б заповнюються за загальними правилами, встановленими Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом МФУ від 31.12.2015 № 1307.

Зокрема, цими правилами передбачено заповнення табличної частини розділу Б податкової накладної в розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:

– у графі 2 зазначають опис (номенклатура) товарів/послуг продавця;

– у графах 3.1, 3.3 – код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП;

– у графах 4 та 5 – одиниця виміру товарів/послуг;

– у графі 6 – кількість (об'єм, обсяг) постачання товарів/послуг;

– у графі 7 – ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ;

– у графі 8 – код ставки;

– у графі 10 – обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ;

– у графі 11 – сума ПДВ.

Тобто, необхідно заповнювати усі графи табличної частини податкової накладної, зокрема й графи 4, 5, 6 і 7.

Етапи реєстрації організації в якості  неприбуткової

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою КМУ від 13.07.2016 № 440.

Включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій здійснюється податковим органом з присвоєнням їй ознаки неприбутковості.

Для включення до Реєстру неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу:

- реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку №440;

 - засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»);

- житлово-будівельні кооперативи повинні надати також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом;

- неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, подають разом із реєстраційною заявою за формою 1-РН засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.

Реєстраційна заява та копії зазначених документів можуть бути подані (надіслані) в один із таких способів:

- особисто керівником або представником неприбуткової організації (з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою;

- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів;

- державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи. Така заява передається в електронній формі технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань до контролюючих органів разом з відомостями про державну реєстрацію створення юридичної особи.

За результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, протягом 3-х робочих днів з дня їх отримання податковим органом приймається рішення про включення/ відмову у включенні організації до Реєстру.

Неприбутковій організації відмовляється у включенні до Реєстру в разі:

- подання  неповного пакета документів;

- невідповідності вимогам «неприбутковості», встановленим п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

У разі відсутності підстав для відмови у включенні до Реєстру, податковий орган зобов’язаний протягом 3-х робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, внести до Реєстру відповідний запис про включення такої  організації до Реєстру, присвоєння ознаки неприбутковості.

За наявності підстав для відмови у включенні до Реєстру, податковим органом готується відповідне рішення за формою згідно з дод. 2 до Порядку №440 у двох примірниках, один з яких вручається такій організації, а другий залишається в податковому органі.

Після отримання рішення про відмову у включенні до Реєстру організація може усунути недоліки та повторно подати документи, не змінюючи при цьому положення установчих документів, до яких не висловлено зауважень.

 

РРО - новації

Програмні РРО: знайомимось детальніше

Закон України від 20.09.2019 р. № 128-IX «Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» вніс зміни до порядку застосування РРО. Набрання чинності Законом №128 (за виключенням деяких норм) відбудеться з 19.04.2020 року

Так, законом №128 запроваджується  програмний РРО, що буде виконувати фіскальні функції. Фіскальними функціями програмного РРО є його здатність забезпечувати одноразове занесення для довгострокового зберігання на фіскальному сервері ДПС та багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.

Програмні РРО мають бути зареєстрованими сервером ДПС у відповідному реєстрі. До Реєстру програмних РРО вносяться програмні реєстратори в момент присвоєння їм фіскального номера фіскальним сервером ДПС. Також до цього Реєстру вносяться відомості про суб’єкта господарювання та його господарські одиниці, де застосовуються такі реєстратори, дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими РРО.

Розрахунковий документ для програмного РРО – це електронний документ встановленої форми та змісту, створений програмним РРО, що підтверджує факт продажу чи повернення товарів, надання послуг, операції з видачі готівки держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютою за готівку.

Суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО, повинні подавати до ДПС по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні фіскальні звіти та електронні фіскальні звітні чеки.

Електронний фіскальний звітний чек – це документ, створений програмним РРО, що містить дані денного звіту, зареєстрований фіскальним сервером ДПС, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити фіскального звітного чека за встановленою формою. Денний звіт містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених із застосуванням програмного РРО .

Електронний фіскальний звіт – це документ, створений програмним РРО, що містить дані фіскального звіту, зареєстрований фіскальним сервером ДПС, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою.

На період виходу з ладу програмного РРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.

На період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером ДПС проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн. Такий режим може тривати не більше 36 годин. У цей період створюються електронні розрахункові документи, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером ДПС.

Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером ДПС, не більше 168 год. протягом календарного місяця.

Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного РРО в режимі офлайн має бути затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У разі проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором РРО та фіскальним сервером ДПС протягом 1 години після відновлення такого зв’язку слід повідомити контролюючий орган засобами телекомунікацій про час і дату початку та завершення проведення розрахункових операцій у цей період за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Також протягом 1 год. після встановлення зв’язку із фіскальним сервером ДПС здійснюється передача копій, створених програмним РРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера ДПС. Такі розрахункові документи мають бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за день, коли були сформовані такі розрахункові документи.

Такі розрахункові документи мають зберігатися програмним РРО до моменту отримання від ДПС підтвердження про доставку розрахункових документів.

 

Що необхідно знати про виплату заробітної плати із готівкової виручки?

Готівкова виручка (готівка) – це сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Виплати, пов’язані з оплатою праці – це виплати, віднесені до фонду оплати праці, а також до інших виплат, що не належать до цього фонду згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004  № 5.

Суб’єкти господарювання використовують готівкову виручку, у тому числі готівку, одержану з банку, для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов’язковими платежами).

При цьому заборонено накопичувати готівкову виручку у касах підприємств понад установлений ліміт каси для здійснення витрат до настання строків цих виплат.

Суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, з фізичними особами – у розмірі до 50 тис. грн. уключно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи.

Зазначені обмеження готівкових розрахунків поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі.

Установа/підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок готівкової виручки, понад установлений ліміт каси протягом 3-х робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, зазначеній у переданих до каси відомостях на виплату готівки.

Отже, обмежень стосовно використання готівки, яка надійшла в касу, для виплати заробітної плати не встановлено. Але, зберігати готівку в касі для виплати заробітної плати понад установлений ліміт каси підприємство має право протягом 3-х робочих днів з дня настання строків цих виплат.

Зазначена норма передбачена п.п. 1, п.п. 4 п. 3 розд. I, п. 6, п. 17, п. 18 розд. II
«Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148.

 

РРО – новації

Дізнайтесь про програмні реєстратори розрахункових операцій

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» № 128-IX від 20.09.2019 передбачені зміни в порядок застосування РРО, зокрема:

- з 19 квітня 2020 року замість традиційних РРО  можливо використовувати програмні РРО (спеціальні безкоштовні програми призначені для реєстрації розрахункових операцій, які можна буде встановити на будь-який гаджет).

Для такого програмного РРО після 1 січня 2020 року буде забезпечено безкоштовне повнофункціональне рішення від ДПС в тестовому режимі (для виявлення зауважень).

З 1 квітня 2020 року буде запроваджено повнофункціональне, доопрацьоване програмне рішення.

Програмне забезпечення  можна буде встановити на будь-який гаджет, що передбачає:

- виключно онлайн реєстрацію через Електронний кабінет та онлайн передачу (отримання) даних, 

- створення Z-звіту в автоматичному режимі, без ризику санкцій за його нестворення,

- можливість працювати в режимі offline  (до 36 годин разово та не більше 168 годин протягом календарного місяця), а потім надіслати звіт в ДПС.     

ДПС надаватиме інформаційну підтримку та допомогу у користуванні новими програмними РРО.

Суб’єкт господарювання на свій власний вибір може використовувати класичний або програмний РРО.    

ДПС надаватиме свій програмний продукт безкоштовно та здійснюватиме його безкоштовне обслуговування та підтримку.

Також платники податків зможуть розробити свій програмний продукт та використовувати його або обрати один з наявних на ринку.

 

Чи оподатковується податком на доходи фізичних осіб вихідна допомога при виході на пенсію?

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 ст. 14 Податкового кодексу).

Ставка податку становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих)  у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п.167.1 ст.167 ПКУ).

Перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Винятки, передбачені зазначеним пунктом не поширюються на виплату грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію.

Отже, вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівника, в т. ч. при виході на пенсію, оподатковується за ставкою 18% на загальних підставах.

 

Підприємець на загальній системі звітує за 2019 рік: на що звернути увагу

Об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід -  різниця між виручкою у грошовій та негрошовій формі і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такого підприємця.

Підприємці подають до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені для річного звітного податкового періоду. В декларації  зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

Звертаємо увагу, що з 1 січня 2020 року платники подаватимуть декларацію про майновий стан і доходи за новою формою, з урахуванням змін, внесених наказом МФУ від 25.04.2019 № 177. Така декларація (в редакції від 25.04.2019 №177) подається за звітні періоди  2020 року.

За звітний 2019 рік підприємці подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 №859.

Податкова декларація за звітний календарний рік подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого звітного (податкового) року.

Сума податкового зобов’язання, зазначена у поданій підприємцем декларації, сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для  подання декларації. 

В декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності підприємці мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом  (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому ПКУ.

Підприємець, без використання праці найманих працівників, формує та подає звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сама за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

Зверніть увагу, що оскільки підприємці сплачують єдиний внесок  за звітний рік до 10 лютого наступного року, то сума сплаченого єдиного внеску за звітний 2019 рік включається до складу витрат 2020 року.

Зазначені норми визначені п.п. 49.18.5 ст. 49, п. 57.1 ст. 57, п. 177.5, 177.11 ст. 177 Податкового кодексу.

 

Квартальний період звітності з ПДВ для платника єдиного податку. Не пропустіть термін подання заяви

Звітним (податковим) періодом для подання звітності з ПДВ є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених Податковим кодексом, календарний квартал.

Отже, поряд із застосуванням звітного періоду – календарний місяць, платники  єдиного податку можуть обрати квартальний податковий період.

Заява про вибір квартального податкового періоду з ПДВ подається фіскальному органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року.

При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року.

Тобто, у разі обрання квартального звітного періоду, платник єдиного податку разом з декларацією за останній звітний місяць календарного року (грудень) подає заяву про вибір квартального звітного періоду.

Форму такої заяви наведено в додатку 1 до «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 № 21.

В заяві зазначається «Відповідно до пункту 202.2 статті 202 розділу V Податкового кодексу України обираємо квартальний податковий період, починаючи з 01 січня 20__ року. При цьому повідомляємо, що є платником єдиного податку за ставкою ____ відсотків з _____ кварталу 20__ року».

Отже, платником єдиного податку, що обирає квартальний звітний (податковий) період, в заяві зазначаються відомості щодо дати, з якої обирається квартальний звітний (податковий) період, дата, з якої платник податку перебуває на єдиному податку та ставка єдиного податку на дату подання заяви.

Квартальний звітний період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року до кінця такого року або до переходу на загальну систему оподаткування.

Якщо платник податку разом із декларацією з ПДВ за наслідками останнього звітного місяця календарного року не подав до  податкового органу зазначеної заяви, такий платник зобов’язаний з першого звітного періоду наступного календарного року застосовувати місячний звітний  період.

У разі якщо платник ПДВ, який застосовував спрощену систему оподаткування, переходить на загальну систему оподаткування, такий платник зобов'язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з першого місяця переходу на загальну систему оподаткування, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.

У такому випадку податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Зазначена норма передбачена п. 202.1, п. 202.2 ст. 202  Податкового кодексу.

 

 

ГУ  ДПС у Запорізькій області


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь