До уваги розпорядників акцизних складів: кому необхідно не пізніше 01.01.2020 обладнати їх витратомірами-лічильниками
До уваги розпорядників акцизних складів: кому необхідно не пізніше 01.01.2020 обладнати їх витратомірами-лічильниками
Розпорядники акцизних складів зобов'язані обладнати акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі - не пізніше 1 січня 2020 року (п. 12 підр. 5 розд. XX "Перехідні положення" ПКУ).
Необладнання витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками акцизних складів, на яких здійснюються виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, відпуск пального без застосування витратомірів-лічильників та/або рівномірів-лічильників - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний кубічний метр об'єму резервуарів, на яких не встановлено витратомірів-лічильників та/або рівномірів - лічильників, але не менше 15000 гривень.
Повторне протягом року вчинення будь-якого з зазначених порушень, тягне за собою призупинення реєстрації платника акцизного податку з реалізації пального до моменту обладнання акцизного складу витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками (п. 128 - 1.1 ст. 128 - 1 ПКУ).
РРО - новації
Які обов’язки з’являться у власників РРО із 19 квітня 2020 року?
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» № 128-IX від 20.09.2019 передбачені зміни в порядок застосування РРО, зокрема:
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, із 19.04.2020 року зобов’язані:
- створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання:
- на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) - протягом трьох років;
- на програмних РРО у разі розрахункових операцій у режимі офлайн - до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.
- проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
- суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО, повинні будуть подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні фіскальні звіти та електронні фіскальні звітні чеки.
- Вести облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Суб’єкт господарювання зобов’язаний буде надати контролюючим органам під час перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).
Такі вимоги не стосуватимуться приватних підприємців-платників єдиного податку, які не є платниками ПДВ (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Дії підприємства - платника єдиного податку при перевищенні граничного обсягу доходу (5 млн. грн.)
Підприємства - платники єдиного податку 3-ї групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу 5 млн. грн., до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі - 6 або 10 відсотків та повинні перейти на сплату податку на прибуток.
Обгрунтуємо:
Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу 5 млн. грн., до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 ст. 393 ПКУ, а також зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом (абз. другим п.п. 3 п. 293.8 ст.293 ПКУ).
Як визначено п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу, відсоткова ставка єдиного податку для платників 3-ї групи встановлюється у розмірі:
- 3% доходу – у разі сплати ПДВ;
- 5% доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
Отже, до суми перевищення граничного обсягу понад 5 млн. грн. застосовуються ставка 6%, якщо платник єдиного податку зареєстрований платником ПДВ, або 10%, – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
Крім того, підприємство, яке перевищило протягом календарного року обсяг доходу понад 5 млн. грн., повинно з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення, перейти на сплату податку на прибуток.
Заява про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу ((абз. третій п.п. 3 п. 293.8 ст.293 ПКУ).
У разі якщо платник єдиного податку не подає заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування добровільно, реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням фіскального органу, прийнятим на підставі акта перевірки, - з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому допущено порушення ( п. 299.11 ст. 299 ПКУ).
Страхове відшкодування за пошкоджене застраховане рухоме майно: коли оподатковується податком на доходи фізичних осіб?
З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку-фізичної особи не включається сума страхового відшкодування, отриманого за договором страхування від страховика – резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя у разі:
- якщо під час страхування цивільної відповідальності сума страхового відшкодування не перевищує розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), яка визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати.
Страховик – резидент, що нараховує (виплачує) страхові виплати, виконує функції податкового агента в частині повідомлення органа ДФС у податковому розрахунку за ф. 1 ДФ за ознакою доходу «151».
У разі страхового випадку – факт заподіяння шкоди застрахованій особі повинен бути належним чином підтверджений.
Якщо факт нанесення шкоди застрахованій особі документально не підтверджений, податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок на доходи фізичних осіб із суми страхової виплати за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5%.
Зазначена норма передбачена пп. 165.1.27 «в» ст. 165 Податкового кодексу.
Податкові наслідки отримання поворотної фінансової допомоги підприємцем – платником єдиного податку: випадки оподаткування
Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Доходом підприємця - платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.
При цьому, до складу доходу не включаються суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.
Отже, підприємець – платник єдиного податку, який отримав поворотну фінансову допомогу, не враховує її суму у складі доходу за умови, що повертає таку допомогу протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.
Сума поворотної фінансової допомоги, неповерненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу такого платника наступного дня після закінчення 12 календарних місяців з дня отримання такої допомоги.
Податковим (звітним) періодом для підприємців – платників єдиного податку 1-ї та 2-ї груп є календарний рік, для підприємців – платників єдиного податку 3-ї групи – календарний квартал.
Отже, для підприємців – платників єдиного 1-ї та 2-ї груп, для яких податковим (звітним) періодом є календарний рік, сума поворотної фінансової допомоги, що не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, відображається у складі доходів такого платника за підсумками податкового (звітного) року, на який припадає термін її повернення (за умови не перевищення граничного обсягу доходу).
Якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у зазначений вище термін і при цьому отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи перевищують граничні обсяги доходів, то платники єдиного податку 1-ї та 2-ї груп мають подати податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку 15% та за заявою перейти на застосування ставки єдиного податку другої, третьої групи, або перейти на загальну систему оподаткування.
Для підприємців – платників єдиного податку 3-ї групи, для яких податковим (звітним) періодом є календарний квартал, відображення суми поворотної фінансової допомоги, яка не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, здійснюється за підсумками звітного кварталу, на який припадає термін повернення такої допомоги.
При перевищенні у податковому (звітному) періоді граничного обсягу доходу, до суми перевищення застосовується ставка єдиного податку у розмірі 15%.
Зверніть увагу, що у разі прийняття підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності та якщо ним не повернуто отриману поворотну фінансову допомогу до спливу 12 календарних місяців, фізична особа включає таку допомогу до загального річного оподатковуваного доходу та подає річну податкову декларацію про майновий стан і доходи як фізична особа (громадянин).
Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.257 ст. 14, п.п. 1 п. 292.1, п. 292.11 ст. 292, п.п. 1 п. 293.4 ст. 293, п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу.
Переглянути видані індивідуальні податкові консультації можна на порталі ДПС України
Індивідуальні податкові консультації підлягають реєстрації в єдиній базі консультацій та розміщується на офіційному веб-сайті ДПС, без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.
Переглянути видані індивідуальні податкові консультації та їх статус можна через на порталі ДПС України за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/registers/ipk
Порядок надання податкових консультацій визначений ст. 52 Податкового кодексу.
Розрахунки платників єдиного податку. Яких норм дотримуватись?
Платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.
Тобто у платників єдиного податку обсяг доходів розраховується за датою надходження коштів у грошовій формі.
Бартерна (товарообмінна) операція – це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.
Відступлення права вимоги – це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою чи наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.
Оскільки укладення договору переуступки прав вимоги боргу платниками єдиного податку є формою розрахунку за договором купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) не в грошовій формі, то здійснення такої операції не дає права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Також платники єдиного податку першої-третьої груп не мають права здійснювати бартерні операції (погашати заборгованість іншим способом, крім грошового).
Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.10, п.п. 14.1.255 ст. 14; п. 291.6 ст. 291; п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України.
Змінили прізвище. Чи необхідно звертатись до податкової?
Фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати до фіскальних органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін, шляхом подання Заяви за формою N 5ДР (додаток 12 до Положення № 822 від 29.09.2017).
Фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті, протягом місяця з дня виникнення змін подають Заяву за формою N 5ДРП (додаток 13 до Положення № 822 від 29.09.2017).
Такі заяви подаються особисто або через представника до фіскального органу за своєю податковою адресою (місцем проживання).
Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви до будь-якого фіскального органу.
Для заповнення Заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.
Якщо зазначені документи видані не українською мовою, подаються їх засвідчені переклади українською мовою (після пред'явлення повертаються) та їх копії.
Внесення змін до Державного реєстру та окремого реєстру Державного реєстру здійснюється протягом 3-х робочих днів від дня подання Заяви за формою N 5ДР або за формою N 5ДРП до фіскального органу за своєю податковою адресою (місцем проживання).
У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п'яти робочих днів.
Зазначена норма визначена п. 1 - 4 розділу ІХ «Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків», затвердженого наказом МФУ від 29.09.2017 № 822.
РРО – новації
Вивчаємо застосування фінансових санкцій за порушення у сфері РРО
Законом України від 20.09.2019 року № 128-IX "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг" передбачені нові норми щодо застосування РРО.
Закон №128 набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім окремих норм (опублікований 19.10.2019 в газеті «Голос України» № 200).
Зокрема, Законом №128 внесені Зміни до ст. 17 до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР щодо відповідальності за порушення цього Закону.
Так, з 19 квітня 2020 року (дати набрання чинності Закону України №128) до 01 жовтня 2020 року фінансові санкції будуть застосовуються в розмірі:
- 10% вартості товару (робіт, послуг) проданих з порушеннями - за порушення, вчинене вперше;
- 50% вартості товару (робіт, послуг) проданих з порушеннями - за кожне наступне порушення.
у разі встановлення в ході перевірки факту:
- проведення розрахункових операцій з використанням РРО, програмних РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
- непроведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО з фіскальним режимом роботи;
- невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, більше ніж на 10% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
- невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
з 01 жовтня 2020 року фінансові санкції за вищезазначені порушенні застосовуються у розмірі:
- 100% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
- 150% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Також передбачені такі фінансові санкції (застосовуються з 19 квітня 2020 року):
- п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - якщо у випадках, визначених Законом №265, при здійсненні розрахункових операцій суб'єкт господарювання не використовує, використовує незареєстровані належним чином, порушує встановлений порядок використання або не зберігає протягом встановленого строку книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункові книжки;
- тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО та/або програмних РРО, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці;
- п'ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості;
- триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості;
- двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі порушення встановленого п. 1 ст. 9 Закону №269 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті;
- триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій РРО, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника;
- тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов'язаної із застосуванням РРО, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО та/або програмних РРО через дротові або бездротові канали зв'язку в разі обов'язковості її подання.
До суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) (ст. 20 №265/95-ВР (зі змінами)).
У разі встановлення при застосуванні РРО виробничих дефектів в його конструкції чи програмному забезпеченні, які дозволяють спотворювати інформацію про обсяг розрахункових операцій до виробника чи постачальника такого реєстратора за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян НМДГ. Такі реєстратори підлягають конфіскації, виробник або постачальник зобов'язаний відшкодувати їх вартість суб'єкту господарювання (ст. 29 Закону №265/95-ВР (зі змінами)).
Виправляємо помилку у підрозділі "Військовий збір" Податкового розрахунку за ф. № 1 ДФ
У розділі ІІ податкового розрахунку за формою № 1ДФ у рядку "Військовий збір" відображається загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору відображаються у грошовій формі у гривнях з копійками.
Відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.
Коригування податкових розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.
У разі необхідності проведення коригувань до закінчення строку подання податкового розрахунку за ф. №1ДФ подається звітний новий податковий розрахунок.
Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання.
Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються.
Так, у податковому розрахунку за формою № 1ДФ, рядок "Військовий збір - виключення", призначено для коригування раніше поданої звітності.
У разі подання Податкового розрахунку з відміткою "Звітний новий" чи "Уточнюючий" для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку "Військовий збір - виключення****" потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку "Військовий збір" відобразити правильну інформацію.
ГУ ДПС у Запорізькій області
