A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Гірсівська громада
Запорізька область, Приазовський район

Платникам ПДВ: виключення з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку

Дата: 06.03.2020 08:01
Кількість переглядів: 12

Платникам ПДВ: виключення з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку

Питання відповідності/невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, у разі:

- виявлення обставин,

- та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку,

- та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника ПДВ, що свідчать про його невідповідність критеріям ризиковості.

Інформація та копії документів подаються платником до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом МФУ від 06.06.2017 № 557.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником ПДВ, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

Зазначений порядок визначений п. 6 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 11.02.2019 № 1165.

 

Зміни до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів

Постановою КМУ від 12.02.2020 № 97 внесено зміни до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Постановою КМУ № 97 визначено, зокрема, що акцизна марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування (QR-код) та лінійний штрих-код ( штрих-код).

Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки.

QR-код містить інформацію про серію та номер марки, реквізити покупця марки: для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку в паспорті), та посилання на веб-ресурс для перевірки марки.

QR-код також може містити інформацію про геш-послідовність.

Продавець марок веде електронну базу марок акцизного податку.

Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування (опублікована в  «Урядовий кур’єр» від 18.02.2020 № 31), крім п. 3, який набирає чинності з дня набрання чинності постановою КМУ щодо затвердження нового зразка марки акцизного податку для маркування алкогольних напоїв з використанням штрих-коду та QR-коду.

 

Експериментальний проєкт бета-тестування програмного РРО ”пРРОсто”: долучайтесь!

З 19 квітня 2020 року платники податків зможуть користуватися програмним РРО, як альтернативою класичним реєстраторам розрахункових операцій.

Тобто замість традиційних РРО можливо використовувати програмні РРО (спеціальні безкоштовні програми призначені для реєстрації розрахункових операцій, які можна буде встановити на будь-який гаджет).

На теперішній час триває тестування безкоштовного додатку «пРРОсто», розробленого Державною податковою службою спільно з Офісом ефективного регулювання (BRDO).

Програмне рішення для смартфонів та планшетів з операційними системами Android та iOS  доступне для зареєстрованих тестувальників. Незабаром, додаток буде доступний для завантаження з Google Playmarket та App Store без додаткових запитів.

Додаток працює тільки в режимі “онлайн”. Наступні релізи будуть виходити після затвердження нормативної бази та опрацювання пропозицій і зауважень тестувальників.

Запис на тестування відбувається на сайті https://prrosto.kmu.gov.ua/

Пропозиції та зауваження можна надіслати безпосередньо через додаток «пРРОсто».

У разі неотримання запрошення, можливо записатись на тестування повторно, подавши електронну заявку за вказаною адресою.

 

 

Платникам ПДВ

Відмова у реєстрації податкової накладної в ЄРПН: оскарження в судовому порядку

З урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до ст. 102 ПКУ застосування строків давності визначення податкових зобов'язань становлять 1095 днів.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Отже, строк оскарження в судовому порядку рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН становить 1095 днів із дня отримання такого рішення, якщо до подання позовної заяви платником не проводилася процедура адміністративного оскарження.

Якщо платник скористався своїм правом на адміністративне оскарження, то рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

- тримісячний строк - за умови, якщо рішення податкового органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків у строки, встановлені ПКУ (такий строк обчислюється з дня вручення платнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення податкового органу);

- шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення податкового органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків у строки, встановлені ПКУ (такий строк обчислюється з дня звернення платника до податкового органу з відповідною скаргою на його рішення).

Зазначена норма передбачена п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу та част. четвертою ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Зміни до Положення про реєстрацію платників ПДВ

Міністерством фінансів України наказом від 29.01.2020 №30 затверджено зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ від 14.11.2014 № 1130.

Зокрема, Положення доповнено нормами, якими визначено, що у день отримання контролюючим органом з Єдиного державного реєстру відомостей:

- про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення),

- або про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця,

- або в день внесення до реєстру платників єдиного податку запису про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, до Реєстру вноситься відмітка «Реєстрація особи підлягає анулюванню».

Разом із такою відміткою до Реєстру платників ПДВ вноситься підстава для анулювання реєстрації відповідно до п. 184.1 ст. 184 розд. V Податкового кодексу та дата виникнення такої підстави.

Наказ №30 набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування.

 

Якщо помилково (надмірно) сплатили суму грошового зобов’язання, як повернути?

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику (крім випадків наявності у такого платника податкового боргу). У разі наявності податкового боргу, таке повернення проводиться лише після повного його погашення.

Для повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску) платник податків має подати протягом 1095 днів від дня їх виникнення до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяву у довільній формі з зазначенням напряму перерахування коштів:

- на поточний рахунок платника податків в установі банку;

- на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи, незалежно від виду бюджету;

- повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування ПДВ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення із заявою чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника в установі банку.

Податковий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Також платник має можливість подати заяву в електронній формі через приватну частину Електронного кабінету за ідентифікатором форми J/F 1302001 або у довільній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою:
http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Крім того, заява може бути подана платником податків до територіального органу ДПС засобами програмного забезпечення ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності».

Зазначений порядок передбачений ст. 43 Податкового кодексу.

 

Квитанція платіжного термінала не є розрахунковим документом

Платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу).

Також платники податків зобов’язані, зокрема, забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 статті 44 Кодексу, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3 ст. 44 ПКУ).

Розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну (ст. 2 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Електронний платіжний засіб є інструментом доступу до рахунку, який використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку, зокрема, для оплати вартості товарів і послуг. При цьому ініціювання переказу за допомогою електронного платіжного засобу має оформлюватися відповідними документами (квитанція платіжного термінала) (Закон України від 05.04.2001 № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Тобто квитанція платіжного термінала лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя електронного платіжного засобу, а не факт продажу товару (отримання послуг), тому квитанція платіжного термінала не є розрахунковим документом.

Як наслідок копія квитанції платіжного терміналу не є первинним документом у розумінні пункту 44.1 Кодексу, а тому на сьогодні відсутній обов’язок зберігання такої копії протягом терміну, встановленого пунктом 44.3 статті 44 Кодексу.

Детальніше про використання та зберігання копій квитанцій платіжних терміналів

викладено у листі ДПС України від 12.02.2020 № 2319/7/99-00-05-04-01-07.

 

 

Декларування 2020

Скористайтесь сервісом автоматичного заповнення декларації про майновий стан і доходи

 

З 1 січня 2020 року розпочалася кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2019 року.

Для спрощення процедури подання декларації запроваджено сервіс автоматичного заповнення декларації про майновий стан і доходи в Електронному кабінеті платника.

Заповнити та подати декларацію про майновий стан і доходи можуть:

- фізичні особи, які відповідно до законодавства зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан та доходи;

- особи, які мають право подати декларацію з метою отримання податкової знижки.

При складанні декларації в Електронному кабінеті платника здійснюється часткове автоматичне заповнення декларації про майновий стан та доходи на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб та відомостей про об’єкти нерухомого  чи рухомого майна.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Щоб подати декларацію в електронному вигляді необхідно завчасно отримати особистий електронний цифровий підпис, який можна замовити у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів. З переліком АЦСК можна ознайомитися у відкритій частині Електронного кабінету.

Декларація подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177).

Покрокова інструкція "Як фізична особа може отримати довідку про свої доходи в Електронному кабінеті платника" розміщена на сайті Головного управління ДПС у Запорізькій області у розділі "Новини" (https://zp.tax.gov.ua/), а також на сторінці ГУ ДПС у Запорізькій області у соціальній мережі Facebook (https://www.facebook.com/tax.zaporizhzhya/).

 

Чи сплачує за себе єдиний соціальний внесок підприємець - платник єдиного податку, який є інвалідом?

Платники єдиного внеску – це фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI).

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону№2464-VI, особи, зазначені у п. 4 та 51 ч. 1 цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю чи досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їхньої добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Тобто фізична особа - підприємець, яка є платником єдиного податку - особою з інвалідністю, що отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, звільняється від сплати за себе єдиного внеску та може бути платником єдиного внеску виключно за умови її добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

 

Готівкові та безготівкові розрахунки: коли застосовується РРО

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді (п. 1.4 гл. 1 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22).

Отже, при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) необхідно застосовувати РРО.

Згідно з роз'ясненням НБУ (лист від 28.11.2019 N 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою електронних платіжних засобів, не є розрахунковим документом у розумінні Закону N 265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя електронного платіжного засобу.

Отже при оплаті виставлених рахунків шляхом переказу коштів із застосуванням електронних платіжних засобів, застосування РРО є обов'язковим.

Водночас у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку) застосування РРО є необов'язковим.                      

 

ГУ ДПС у Запорізькій області


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь