Чи обов’язково реєструвати під час карантину приватному підприємцю книгу обліку доходів і витрат?
Чи обов’язково реєструвати під час карантину приватному підприємцю книгу обліку доходів і витрат?
Фізичним особам-підприємцям та фізособам, які провадять незалежну професійну діяльність, дозволено тимчасово, на період карантину, вести облік доходів і витрат без використання книг обліку доходів і витрат (книг обліку доходів), якщо ведення зазначених книг мало розпочатися після встановлення карантину.
Але це можливо за умови, що ці особи подадуть потім книги обліку доходів і витрат (книги обліку доходів), до яких будуть унесено дані про доходи та витрати, отримані (здійснені) ними впродовж карантину, для реєстрації до контролюючих органів протягом трьох місяців із дня ухвалення рішення про скасування карантину.
В який період не проводяться податкові перевірки в зв’язку з карантином?
Продовжено дію мораторію щодо проведення податкових перевірок на період карантину. Так, мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок діє з 18.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ (було – по 31.05. 2020 року), крім:
- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених пп. 78.1.8 ПКУ
- фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:
обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених пп. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 ПКУ.
За які місяці звільняються від сплати єдиного внеску підприємці на загальній системі оподаткування?
За періоди з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року тимчасово звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску за себе:
- підприємці на загальній системі оподаткування;
- підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування;
- особи, які провадять незалежну професійну діяльність (наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які проводять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності);
- члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
При цьому, такі особи можуть прийняти самостійне рішення про сплату єдиного внеску за такий період. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за вказаний звітний період.
За навчання студента у виші сплатила рідна тітка, чи можна подати декларацію на податкову знижку?
Фізична особа має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного року, фактично здійснені ним протягом такого року витрати у вигляді коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення (п.п.166.3.3 ст. 166 Податкового кодексу).
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.
Отже, якщо за навчання студента сплатили особи, які не є членами його сім’ї першого ступеня споріднення, зокрема, рідна тітка, вони не мають права на податкову знижку щодо таких сум.
Чи можна подати декларацію про майновий стан і доходи в ЦОП в умовах послаблення карантину?
Платник податків може обрати зручний для себе спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи:
- особисто або уповноваженою на це особою;
- надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
В умовах послаблення протиепідемічних заходів відновлено звичайний режим роботи Центрів обслуговування платників. Водночас зауважимо, до ЦОП платники мають право заходити тільки у захисній масці, рукавичках та після дезінфекції рук. Також обмежено кількість одночасного перебування людей в залах обслуговування ЦОП в залежності від кількості працюючих робочих місць, а саме на одного працівника – один відвідувач, відстань між людьми має бути не менше 1,5 метра.
Радимо направляти декларації засобами електронного зв’язку. Для цього можна скористатися електронним сервісом в Електронному кабінеті.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
При складанні декларації в Електронному кабінеті платника здійснюється часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб та відомостей про об’єкти нерухомого чи рухомого майна.
Громадянин продав один легковий автомобіль в 2019 році, чи необхідно подавати декларацію в 2020 році?
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна, зокрема, у вигляді легкового автомобіля, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (п. 173.2 ст. 173 ПКУ).
Тобто, якщо фізична особа отримала дохід від продажу протягом 2019 року одного легкового автомобіля, то такий дохід не оподатковується.
Отже у фізичної особи не виникає обов’язку щодо сплати податку і подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у такому випадку не потрібно.
Карантинні нововведення
Платникам ПДВ: відображення операцій з придбання товарів, які за Переліком №224 звільнені від оподаткування
2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30.03.2020 року №540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)», яким передбачено звільнення від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для боротьби з коронавірусною хворобою, перелік яких визначено КМУ.
Перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, встановлено постановою КМУ від 20.03.2020 № 224.
Зверніть увагу, що Постановою КМУ від 08.04.2020 №271 внесено зміни до Переліку №224. Режим звільнення від оподаткування операцій з постачання товарних позицій, включених до Переліку №224 постановою КМУ №271, застосовуватиметься з дати набрання чинності вказаної нової постанови.
У зв’язку з цим податкові накладні, які були складені в період з 17 березня по 1 квітня 2020 року (включно) з застосуванням ставки 7 або 20 %, вважаються такими, що складені з порушенням.
Суми ПДВ, зазначені у таких податкових накладних, не можуть бути включені до складу податкового кредиту будь-якого звітного періоду.
Платники ПДВ, які здійснювали придбання товарів, що включені до Переліку №224 з нарахуванням ПДВ, не мають права на формування податкового кредиту по таких операціях.
Якщо покупець вже подав податкову звітність з ПДВ за березень 2020 року включив суми «вхідного» ПДВ, зазначені у податкових накладних, до складу податкового кредиту, то необхідно подати відповідний уточнюючий розрахунок та виключити такі суми ПДВ зі складу податкового кредиту.
Товари, включені до Переліку № 224, які при ввезенні на митну територію України звільняються від оподаткування ПДВ, в розділі II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ не відображаються.
Податок на житлову нерухомість для фізичних осіб: алгоритм сплати
Податок на житлову нерухомість сплачують фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Тобто незалежно від кількості осіб, зареєстрованих (прописаних) на житловій площі, податок розраховується виключно для її власника/власників.
Податок нараховують та сплачують за площі нерухомості, що перевищують встановлений розмір, на який зменшується база оподаткування об’єкта житлової нерухомості.
База оподаткування:
База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості — на 60 м2;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості — на 120 м2;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), — на 180 м2.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Зазначена пільга не надається у разі, якщо площа житла перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, та на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (надаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).
Розмір податку:
Розмір податку встановлюють за своїм рішенням сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості.
Ставка податку:
Ставка податку на загальнодержавному рівні обмежена, — не більше 1,5 % від мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 м2.
У 2020 році податок сплачується за 2019 рік - максимальна ставка податку становить 62,59 грн за м2.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється податковим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника нерухомості.
Порядок сплати:
Податкові повідомлення-рішення, у яких зазначена сума нарахованого податку та відповідні платіжні реквізити, на які слід сплатити податок, надсилаються (вручаються) платнику податку податковим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня 2020 року, а сплатити суму зазначеного в них податку потрібно протягом 60 днів після отримання.
Податкові органи надсилають податкові повідомлення-рішення в тому випадку, якщо житло є в Реєстрі об’єктів нерухомого майна, на підставі якого нараховується податок.
Власники житлової нерухомості, які мають платити податок, але не отримали податкового повідомлення-рішення, можуть звернутися до контролюючого органу за місцем проживання та провести звірку даних щодо:
- об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
Роботодавець виплачує матеріальну допомогу: коли сума оподатковується?
З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 ст. 164 Податкового кодексу).
Якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівникам, та її виплата передбачена положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся її сума включається до загального місячного оподатковуваного доходу і оподатковується за ставкою 18% і військовим збором за ставкою 1,5%.
Якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер (наприклад, на вирішення соціально-побутових потреб), то її оподаткування регулюється п.п. 170.7.3 ст. 170 ПКУ.
Згідно п.п. 170.7.3 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абз. першим п.п. 169.4.1 ст. 169 ПКУ (у 2020 році – 2940 гривень).
Сума перевищення допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку з відповідним оподаткуванням.
Отже, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, тобто не оподатковується, сума нецільової благодійної допомоги, що надається роботодавцем, яка сукупно у 2020 році не перевищує - 2940 грн., а в частині її перевищення є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (18%) і військовим збором (1,5%) на загальних підставах.
Сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі та, що перевищує встановлений граничний розмір відображається у Податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «169».
Платникам ПДВ: делегування філії права складання податкових накладних
Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник ПДВ у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.
Якщо не зареєстровані платниками ПДВ філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник ПДВ, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати їм право складання податкових накладних.
Для цього платник ПДВ повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити податковий орган за місцем його реєстрації як платника ПДВ.
При складанні податкової накладної філією чи іншим структурним підрозділом платника ПДВ у графі «Постачальник (продавець)» податкової накладної спочатку зазначається найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник ПДВ, що визначене статутними документами, та через кому – найменування такої філії (структурного підрозділу).
Облік (нумерація) складених податкових накладних ведеться у довільній формі та порядку. Не допускається складання платником ПДВ за однією датою податкових накладних з однаковим порядковим номером.
При складанні податкової накладної філією чи іншим структурним підрозділом платника ПДВ, яка фактично є від імені головного підприємства – платника ПДВ стороною договору, у рядку «Номер філії постачальника (продавця)» зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу).
У колонках 4 таблиць 1.1 та 1.2 розділу І додатку 5 (Д5) до податкової декларації з ПДВ при відображенні податкових накладних, складених філіями, яким делеговано право складання податкової накладної, зазначається номер податкової накладної відповідно до нумерації, запровадженої платником ПДВ, за яким така податкова накладна буде реєструватися в ЄРПН.
Зазначена норма передбачена п. 1, п. 6, п. 7 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом МФУ від 31.12.2015 № 1307.
ГУ ДПС у Запорізькій області
