Затверджено новий Державний реєстр РРО
Затверджено новий Державний реєстр РРО
ДПС України наказом від 31.07.2020 № 385 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.
Оновлений Реєстр РРО містить перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена.
Кількість дозволених до первинної реєстрації РРО складає 347 моделей (раніше було 179).
У зв’язку з початком роботи програмних РРО з 01.08.2020 року, у розділі «РРО, дозволені до первинної реєстрації» додано підрозділ «Новітні моделі програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій», таких моделей програмних РРО у Реєстрі РРО - 8.
З новим Реєстром РРО можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням:
Зменшено штрафні санкції за ПДВ-порушення
08.08.2020 набрав чинності Закон України від 14.07.2020 № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» (опублікований 07.08.2020 в газеті «Голос України» № 138), яким вдвічі зменшено розмір штрафів за нереєстрацію та несвоєчасну реєстрацію ПН та РК.
Так, за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН за операціями, що:
- звільняються від оподаткування ПДВ;
- оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою;
- складені за операціями, визначеними п.п. «а» - «г» п. 198.5 ПКУ (компенсувальні податкові зобов’язання);
- складені відповідно до ст. 199 ПКУ (компенсувальні податкові зобов’язання);
- складені відповідно до абз. 11 п. 201.4 ПКУ (на суму перевищення бази оподаткування над фактичною ціною постачання)
штрафи, нараховані протягом періоду з 01.01.2017 до дати набрання чинності Законом №466 від 16.01.2020 (тобто 23 травня 2020р.) (було до 31.12.2019р.), строк сплати грошових зобов'язань за якими не настав або грошові зобов'язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов'язання за ними не сплачено) станом на 23.05.2020 застосовуються в розмірі 1% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 510 грн (було 2%, але не більше 1020 грн);
Штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку ПН та/або РК до них за цими ж операціями при тих же умовах застосовуються в розмірі 2,5% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1700 грн (було 5%, але не більше 3400 грн).
Застосування РРО підприємцями - єдинниками
Підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг), зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО та/або програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів:
до 01 січня 2021 року у разі:
- перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 млн. грн.;
- здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення;
з 01 січня 2021 року
- реалізації товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
- реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізації лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
- реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
- роздрібної торгівлі вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
- здійснення діяльності ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
- здійснення діяльності туристичних агентств, туристичних операторів;
- здійснення діяльності готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
- реалізації текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
З 01 квітня 2021 року
РРО та/або програмні РРО повинні застосовувати усі фізичні особи – підприємці, крім ФОП – платників єдиного податку першої групи.
Податкові новації до уваги платників ПДВ!
Законом України від 16.01.2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни в порядок сплати ПДВ, які набрали чинності з 23.05.2020 року, а саме:
- базою оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог Митного кодексу України (п. 189.17 ст. 189 ПКУ);
- операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) та насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД) оподатковуються за нульовою ставкою, що дає експортерам право на відшкодування ПДВ (виключено п. 63 з підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, згідно якого тимчасово звільнялися від оподаткування ПДВ операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку);
- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, реєстрація в ЄРПН повинна здійснюватись - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
- платники ПДВ, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати їх складення у зв'язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій (п. 198.6 ст. 198 ПКУ);
- звітним (податковим) періодом є один календарний місяць (п. 202.1 ст. 202 ПКУ). Отже, починаючи з податкової звітності за липень 2020 року всі без виключення платники податку, в тому числі і ті, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, мають подавати податкову декларацію щомісячно;
- порушення граничного строку реєстрації ПН/РК в ЄРПН тягне за собою накладення штрафу в розмірі 2% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 гривень, при реєстрації:
- ПН/РК, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування ПДВ;
- ПН/РК, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою;
- ПН/РК, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" п. 198.5 , та РК, складеного до такої ПН;
- ПН/РК, складеної відповідно до ст. 199 ПКУ, та РК, складеного до такої ПН;
- ПН/РК, складеної відповідно до абз. одинадцятого п. 201.4 ст. 201 ПКУ.
- відсутність реєстрації ПН/РК в ЄРПН у вищезазначених випадках, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 3400 грн. (п. 1201.1 ст. 1201 ПКУ):
- за операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до п.п. 14.1.266 ст. 14 ПКУ (п. 187.1 ст. 187 ПКУ);
- якщо при ввезенні товарів на митну територію України платником ПДВ сплачено суму податку до бюджету і така сплата підтверджується митними деклараціями, у тому числі тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, платник має право на включення такої суми податку до податкового кредиту звітного періоду, в якому відбулося оформлення відповідної митної декларації (п. 198.6 ст. 198 ПКУ);
- у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6) п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних (було за 20 календарних днів) (п. 183.3 ст. 183 ПКУ);
- у разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. "б" 4 пункту 293.8 ст. ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (було за 15 календарних днів до початку календарного кварталу) (п. 183.4 ст. 183 ПКУ);
- заява про реєстрацію особи як платника ПДВ подається до контролюючого органу засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" (п. 183.7 ст. 183 ПКУ).
Платникам ПДВ: зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН
Прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН головних управлінь ДПС.
У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платник податку має право подати в електронній формі копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Перелік таких документів може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Ці письмові пояснення та копії документів можна подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК.
Платник ПДВ має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН/РК, якщо їх складено на одного отримувача - платника ПДВ за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН/РК відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.
Подані платником ПДВ письмові пояснення та копії документів, комісія регіонального рівня розглядає протягом п’яти робочих днів, що настають за днем їх отримання та приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН та надсилає його платнику податку.
Зазначений порядок визначений п. 2, п. 4, п. 6, п. 8 «Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого наказом МФУ від 12.12.2019 № 520.
Плати за спеціальне використання води житлово-комунальними підприємствами
Житлово-комунальні підприємства – суб’єкти господарювання, які безпосередньо виробляють, створюють та/або надають житлово-комунальні послуги (застосовується до розд. IX «Рентна плата» ПКУ) (п.п. 14.1.59 ст. 14 ПКУ).
Платниками рентної плати за спеціальне використання води є первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (п. 255.1 ст. 255 ПКУ).
Житлово-комунальні підприємства застосовують до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3 (п. 255.7 ст. 255 ПКУ).
Отже, житлово-комунальні підприємства - суб’єкти господарювання, які безпосередньо виробляють, створюють та/або надають житлово-комунальні послуги, застосовують до ставок рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнт 0,3.
Реєстрація програмних РРО: що необхідно знати
Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі.
Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись програмний РРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ.
Реєстрація програмного РРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Інструкція щодо заповнення та подання заяви про реєстрацію програмного РРО за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602) через Електронний кабінет розміщена за посиланням: Головна>БАНЕР>Програмні РРО>Форми ПРРО>Інструкції щодо заповнення та подання форми № 1-ПРРО через Електронний кабінет.
Після включення програмного РРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій він може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для програмного РРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом МФУ від 06.06.2017 № 557 (у редакції від 01.06.2020 № 261).
Інструкція щодо заповнення Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) за формою J/F1391801 розміщена на банері «Програмні РРО» за посиланням: Головна>БАНЕР>Програмні РРО>Форми ПРРО>Інструкції щодо заповнення форм.
Реєстрація касира в розділі «Програмний РРО» Електронного кабінету здійснюється шляхом подання повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (форма J/F 1391801), що розміщена за посиланнями:
- Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів для юридичних осіб)/j1391801;
- Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документiв (перелік сервісних запитів для фізичних осіб)/f1391801.
Єдиний внесок: термін сплати підприємцями – платниками єдиного податку за себе
Платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування- підприємці – платники єдиного податку зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний податок (абз. третій част. восьмої ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
Отже, граничний термін сплати єдиного внеску за себе підприємцями – платниками єдиного податку – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 12 розділу ІV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом МФУ від 20.04.2015 № 449).
Тобто, якщо останній строк сплати єдиного внеску припадає на вихідний (святковий) день, то останнім днем сплати вважається перший робочий день, що настає за таким вихідним (святковим) днем.
Податкова застава: за яких умов і коли виникає?
Право податкової застави виникає (п. 89.1 ст. 89 ПКУ):
• у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
• у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;
• у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.
Право податкової застави поширюється (п. 89.2 ст. 89 ПКУ):
- на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків (крім випадків, передбачених п. 89.5 ст. 89 ПКУ),
- а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1020 грн.).
Право податкової застави не поширюється:
- на майно, визначене п.п. 87.3.7 ст. 87 ПКУ (тобто на майно, що не може бути предметом застави, відповідно до Закону України «Про заставу»),
- на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю,
- на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
ГУ ДПС у Запорізькій області
