Реєстрація програмного РРО: які дії?

Дата: 22.10.2020 08:27

Кількість переглядів: 536

Реєстрація програмного РРО: які дії?

• Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі.

Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись програмний РРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ.

• Реєстрація програмного РРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Інструкція щодо заповнення та подання заяви про реєстрацію програмного РРО за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602) через Електронний кабінет розміщена за посиланням: Головна>БАНЕР>Програмні РРО>Форми ПРРО>Інструкції щодо заповнення та подання форми № 1-ПРРО через Електронний кабінет.

Після включення програмного РРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій він може використовуватись суб’єктом господарювання.

• Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для програмного РРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом МФУ від 06.06.2017 № 557 (у редакції від 01.06.2020 № 261).

Інструкція щодо заповнення Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) за формою J/F1391801 розміщена на банері «Програмні РРО» за посиланням: Головна>БАНЕР>Програмні РРО>Форми ПРРО>Інструкції щодо заповнення форм.

• Реєстрація касира в розділі «Програмний РРО» Електронного кабінету здійснюється шляхом подання повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (форма J/F 1391801), що розміщена за посиланнями:

- Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів для юридичних осіб)/j1391801;

- Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документiв (перелік сервісних запитів для фізичних осіб)/f1391801.

Продаж підакцизних товарів через РРО без попереднього програмування найменування із зазначенням коду УКТ ЗЕД: які штрафи?

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів зобов’язані застосовувати РРО та/або програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

До підакцизних товарів належать, зокрема: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).

У разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмний РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п.7 ст. 17 Закону № 265).

Посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг за порушення вимог Закону №265 притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності у розмірах передбачених ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст. 26 Закону № 265).

Отже, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання фактів порушень вимог щодо реалізації товарів (послуг) через РРО та/або ПРРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, застосовується:

- фінансова санкція – у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, незалежно від кількості встановлених таких порушень,

- та адміністративна відповідальність передбачена ст. 155 прим. 1 КУпАП.

Новації законодавства: облік доходів і витрат самозайнятими особами з 01.01.2021 року

Закон України від 14.07.2020 № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» змінив порядок ведення обліку доходів і витрат самозайнятими особами.

Зокрема, з 01.01.2021 року відмінено обов’язкове ведення паперових Книг обліку доходу та витрат, Книг обліку доходів.

Залежно від обраної системи оподаткування самозайняті особи, починаючи з 1 січня 2021 року, мають вести облік своїх доходів (витрат) у наступний спосіб:

• фізичні особи – підприємці на загальній системі зобов’язані вести облік доходів  і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестись в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.

• Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестись в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються Міністерством фінансів України.

На сьогодні і до моменту затвердження нової форми МФУ залишається чинною Книга обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481.

• Фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку першої і другої

 груп та платникам єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, надано право вести облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Облік доходів та витрат може вестись як у паперовому, так і в електронному вигляді.

• Фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, надано право вести облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

Облік доходів та витрат може вестись як у паперовому так і в електронному вигляді.

На сьогодні підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів. Платники єдиного податку третьої групи (підприємці), які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів та витрат. Форму Книги обліку доходів та Книги обліку доходів та витрат і  порядок її ведення затверджено наказом МФУ від 19.06.2015 № 579.

Платника ПДВ включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості: подання інформації та копій документів

Платник ПДВ, яким складено та/або подано для реєстрації в ЄРПН ПН/РК, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких ПН/РК зупиняється.

При цьому, передбачена можливість подання платником ПДВ, якого включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Зазначена інформація подається до контролюючого органу в електронному вигляді у форматі XML за формою «Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (код форми J(F)13149)».

До Повідомлення 2 можна додати необхідну кількість документів довільного формату (код форми J/F13601), до яких можна завантажити копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у форматі PDF, PNG або JPG.

Кількість документів довільного формату, що додаються до Повідомлення 2, не повинна перевищувати 100 шт.

Розмір вкладень (у форматі PDF, PNG або JPG) до документів довільного формату не повинен перевищувати 2 Мб.

Зазначена норма передбачена п. 5, п. 6 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 11.12.2019 №1165.

Для платників єдиного внеску: штрафи та перевірки на період карантину

• З 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України  тимчасово не застосовуються штрафні санкції за такі порушення:

- несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

- неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);

- несвоєчасне подання звітності до податкових органів. Якщо за несвоєчасне подання звітності вже був накладений штраф, то за повторне таке порушення вчинене щодо періодів з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, штраф не застосовується.

Протягом періодів з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

• Крім того, встановлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України.

Документальні перевірки з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, зупиняються по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України.

Зазначена норма передбачена Законом України від 17.03.2020 №533-ІХ та подовжена Закон України від 13.05.2020 №591-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Працівнику видані кошти під звіт для придбання ТМЦ: що необхідно враховувати?

Готівкові розрахунки – це платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень включно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи/юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку:

- шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.

Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Зазначене обмеження стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Отже, обмеження щодо граничної суми готівкового розрахунку у розмірі 10000 грн. поширюється на використання коштів виданих підприємством під звіт працівнику для придбання товарно-матеріальних цінностей.

При цьому кількість суб’єктів господарювання, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Зазначена норма передбачена п.п. 5 п. 3 розд. І, п. 6 розд. ІІ «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148.

Реєстрацію ПН/РК в ЄРПН зупинено: формат письмових пояснень, документів та скарг на рішення комісії

Письмові пояснення/скарги на рішення комісії та копії документів при зупиненні реєстрації ПН/РК в ЄРПН подаються до контролюючого органу в електронному вигляді у форматі XML за наступними формами:

Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (код форми J/F13126);

Скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (код форми (J/F13132).

До Повідомлення/Скарги можна додати необхідну кількість документів довільного формату (код форми J/F13601), до яких можна завантажити копії необхідних підтверджуючих документів у форматі PDF, PNG або JPG.

Кількість документів довільного формату, що додаються до Повідомлення, не обмежена.

Кількість документів довільного формату (файлів), що додаються до Скарги, не повинна перевищувати 100 штук.

Разом з тим, один файл може містити копії кількох документів, за умови, що його розмір не перевищує 2 Мб.

Крім того, передбачена можливість подання платником ПДВ, якого включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Зазначена інформація подається до контролюючого органу в електронному вигляді у форматі XML за формою «Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (код форми J(F)13149)».

До Повідомлення 2 можна додати необхідну кількість документів довільного формату (код форми J/F13601), до яких можна завантажити копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у форматі PDF, PNG або JPG.

Кількість документів довільного формату, що додаються до Повідомлення 2, не повинна перевищувати 100 шт.

Розмір вкладень (у форматі PDF, PNG або JPG) до документів довільного формату не повинен перевищувати 2 Мб.

Офіс підприємства і цех виробництва знаходяться в різних адміністративних районах: де стати на облік?

Місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку (ст. 93 Цивільного кодексу України).

Платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах:

- за місцезнаходженням юридичних осіб (основне місце обліку);

- а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 статті 63 Податкового кодексу).

Отже, юридична особа повинна стати на облік в контролюючому органі:

- за місцем розташування офісу, тобто основне місце обліку;

- а також, в контролюючому органі за місцем розташування (реєстрації), у разі наявності підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Новації законодавства: законсервовані основні засоби, які зміни в нарахуванні податкової амортизації?

Законом України від 16.01.2020 №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» уточнено правила нарахування амортизації, визначені п.п. 138.3.1 ст. 138 ПКУ (норма набрала чинності 23.05.2020).

Починаючи з 23.05.2020 року діяло правило, відповідно до якого не нараховувалася податкова амортизація за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією.

Закон України від 14.07.2020 № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» (набрав чинності 08.08.2020) скоротив цей перелік операцій без нарахування амортизаційних відрахувань до консервації.

Отже, починаючи з 08.08.2020 року амортизація для цілей податкового обліку не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Нарахування амортизації поновлюється, починаючи з місяця, наступного за місяцем введення об'єкта в експлуатацію після реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації (наказ МФУ «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів» від 30.09. 2003 року № 561).

Таким чином, якщо нарахування амортизації по об’єкту основних засобів не здійснювалося за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням з червня 2020 року, то для цілей виконання оновлених вимог п.п. 138.3.1 ст. 138 ПКУ, таке нарахування може бути відновлене починаючи із вересня 2020 року.

Новації законодавства у частині проведення документальних перевірок під час карантину

Законом України від 14.07.2020 № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» (набрав чинності 08.08.2020) внесено зміни до п. 52.² ст. 52 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, а саме:

З 8 серпня 2020 року на період дії карантину контролюючим органам надано право проводити документальні позапланові перевірки:

•  за зверненнями платника податків;

• документальні позапланові перевірки проводяться також і з підстав, визначених п.п. 78.1.7 ст. 78 ПКУ:

• якщо  розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця,
• у разі закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації,
• якщо порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків,
• коли подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Нагадаємо, що з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, діє мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок, крім:

- документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених п.п. 78.1.7 та 78.1.8 ст. 78 ПКУ;

- фактичних перевірок порушення вимог законодавства в частині:

• обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
• цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
• обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
• здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених п.п. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 ст. 80 ПКУ.
•  

ГУ ДПС у Запорізькій області

« повернутися